Як вибрати літнє трекінгове взуття: сандалі та босоніжки у похід
Зміст:
У будь-який літній похід, від хайкінгу і до висотного альпінізму, потрібна пара легкого трекінгового взуття. Чи то босоніжки, чи сітчасті кросівки, та саме в них ви гулятимете містом і добиратиметесь до точки старту. Вони ж будуть ходовим взуттям на простих маркованих стежках. А якщо попереду складний маршрут або значний набір висоти, то після прибуття на місце ночівлі ви з радістю зміните важкі черевики на вільні "капці". Тож розберімось з вибором outdoor-сандалів?! Як зазвичай, інструкція буде докладною і практичною.
Яким має бути похідне взуття для тривалих переходів влітку
Дві попередні статті нашого блогу дуже детально розповідають, у що найкраще взуватися в гори та рівнинні походи в різні сезони. Тому раджу зберегти їх у закладки й пізніше почитати: Що таке трекінгове взуття, які критерії вибору, а також Як вибрати похідні кросівки.
Зокрема, там багаторазово зроблено акцент на важливості фіксації стопи і щиколотки. Зрозуміло, сандалі її не забезпечать потрібною мірою, тому в них не рекомендується долати круті схили, сипухи, кам'янисті та слизькі маршрути. А для чого ж тоді спеціалізовані туристичні босоніжки?
- Для того, щоб зробити максимально комфортним міський туризм, тривале ходіння парками, історичними визначними місцями.
- Для гірського простого трекінгу і хайкінгу (обладнаними стежками, з легеньким рюкзачком).
- Для рівнинних піших походів (наприклад, Шляхом Сантьяго), в тому числі піщаними ділянками вздовж моря чи океану.
- Для зміни основних кросівок/черевиків у таких ситуаціях: переходи вбрід, перебування в кемпінгу або наметовому таборі, як запасне взуття на випадок виходу з ладу ходової пари (це, власне, головний аргумент, чому в дикі умови для бівуака краще брати туристичні сандалі, а не прості шльопанці/крокси).
- І, звісно, без них немислимий пляжний туризм і водні види спорту — сплави, рафтинг, каньонінг.
Хоча, якщо у вас сильні натреновані ноги, міцні колінні та гомілковостопні суглоби, упевнена координація рухів, є досвід пересування пересфченою місцевістю (трейлранінг, орієнтування, гірський туризм, альпінізм тощо)... то ви зможете доволі довго та комфортно проходити складні маршрути в хороших трекінгових сандалях. А хороші — це які?
Такі: 1) зручні; 2) зносостійкі; 3) з надійною фіксацією; 4) з нековзкою "устілкою"; 5) з чіпкою підошвою; 6) з амортизацією; 7) дихаючі; 8) легкі; 9) гарні — мова не про колір або візерунок, а про акуратну обробку швів, стиків і дрібних деталей.
Занадто абстрактно? Далі розпишу, що саме стоїть за кожною з перерахованих характеристик.
Якими бувають трекінгові сандалі
Як ви вже знаєте, туризм — поняття багатогранне і тому навіть настільки просте взуття має безліч різновидів конструкції, що відрізняються призначенням. Наприклад:
- мінімалістичні ультралайт-босоніжки з парою лямок і тоненькою м'якою підошвою — вони підійдуть для ходіння по піску або траві, без важкого вантажу, що актуально для авто-, вело-, кемпінгового туризму;
- моделі з потовщеною протекторною підошвою і складною системою верху для максимальної фіксації на нозі, з відкритими пальцями — гарні для тривалих рівнинних треків, з рюкзаком до 10 кг;
- такі ж, як попередні, але із закритим миском — підійдуть для ходіння схилами та серед великого каміння і скель, зокрема, вони годяться як approach shoes для підходів до скелелазних локацій;
- сандалі у вигляді кросівок — універсальні літні трекінгові чоловічі й жіночі моделі. Сітка і перфорація верхнього матеріалу забезпечує необхідну вентиляцію, водночас нога захищена від подряпин. Наявність міцного задника, що фіксує п'яту, шнурівки та верху, який широко охоплює стопу, — все це надає нозі підтримку, знижуючи ризик вивиху і травмування на складних ділянках.
Конструкція верху похідного взуття: відкриті та закриті сандалі
Ми вже частково торкнулися цієї теми, підсумуємо, які плюси й мінуси обох конструкцій.
Відкриті сандалі. Що мінімалістичніший верх, то краще дихають ноги, а отже менше пітніють, менше розтирається шкіра, не виникають неприємні запахи. Пісок і дрібне сміття висипається так же швидко і легко, як засипається. Дуже легка вага і компактні габарити — основні аргументи "за", щоб узяти їх як бівуачне взуття. З недоліків: немає захисту від подряпин, мала кількість ремінців (особливо вузьких) не надає стопі підтримки, що на нерівному рельєфі вимагає додаткової уважності та напруги. Якщо пальці відкриті, то потрібно бути пильним, щоб уникнути забиття.
Закриті сандалі. Що більша площа верху (багато лямок, вони широкі або зовсім суцільний матеріал з перфорацією для вентиляції), то краще він фіксує постановку ноги. У таких моделях мисок зазвичай закритий не просто текстилем, а посилений гумовою накладкою. Вона краще захищає пальці та нігті від ушкоджень, забезпечує більш упевнений крок, коли потрібно навантажити "носочки". Ну і, зрозуміло, що більше закрита нога, то менший ризик зловити колючку, подряпатися гірками чи камінням. З мінусів: для витрушування сміття доведеться роззуватися, шкіра гірше дихає, вищий ризик натерти мозолі, взуття габаритніше і важче.
Матеріали верху і фурнітура трекінгових босоніжок
На відміну від гірських черевиків, взуття на босу ногу зараз рідко виготовляють повністю зі шкіри. Найчастіше для лямок береться нейлон, поліестер, поліуретан, неопрен і навіть поліетилентерефталат. Зізнатися, для вибору сандалів, тим паче сучасних, немає особливого значення (окрім екологічного) — чи то шкіряні вони, чи синтетичні, чи комбіновані.
Важливіше те, щоб матеріал мав вологовідвідні властивості (відводить піт від шкіри на поверхню тканини) і швидко висихав, а ще не завадить вологовідштовхувальне просочення. Навіщо? Під час інтенсивного ходу в мокрому взутті ноги більш схильні до утворення пухирів. До того ж вода, що ввібралася, обтяжує і деформує тканину, на неї сильніше налипає бруд.
Зверніть увагу на наявність пом'якшувальних накладок на внутрішній частині ремінців. Вони помітно підвищують комфорт і знижують натирання шкіри. Накладки можуть бути виконані у вигляді тонких смужок з мікрофібри, м'яких "подушечок" з неопрену, 3D-сітки або інших матеріалів.
Регулювання похідного взуття має бути простим і швидким, тому аутдор-виробники частіше використовують липучки. Для максимально точної посадки краще, якщо регулюються ремінці й в області пальців, і на п'яті. При правильній фіксації босоніжки сидять щільно, не бовтаються, але й не передавлюють шкіру. Під час опадів або переходу по воді можна затягнути лямки тугіше, під час привалів або перебування в таборі — краще послабити.
Ще кілька порад щодо фурнітури:
- Липучки. Приміряючи сандалі, зверніть увагу на те, щоб за максимального стягування вам вистачало довжини липучки і вона міцно фіксувалася, та й сама лямка не повинна торкатися землі, — інакше вам не підходить модель. На маршруті не лінуйтеся очищати липучку від бруду, трави та іншого сміття, бо вона буде погано триматися.
- Еластичні шнурки. Застосовуються на закритих моделях. Головне їхнє завдання в підгонці взуття по стопі. Знову-таки під час примірки перевірте цю функцію: якщо за максимальної утяжки нога совається, шукайте іншу пару.
- Фастекси. Найчастіше вони потрібні, щоб сандалі можна було швидко зняти або надіти, не збиваючи регулювання.
- З'єднувальні пряжки. Їх використовують для мінімізації швів і більшої рухливості строп — це плюс. Однак пластикові деталі — завжди слабке місце, та й у деяких умовах вони тиснуть.
Устілка та підошва у спортивних туристичних сандалях
По наростаючій ми з вами підійшли до найважливішого елементу будь-якого спортивного взуття — підошви. Власне, з неї і потрібно починати вибір. Отже, покроково.
Насамперед дивимося на профіль — товщину і структуру. Це характеристики підошви, від яких залежить, наскільки вона забезпечує торсіонну стійкість і амортизує навантаження. Тобто наскільки пристосована до твердого рельєфу, тривалих переходів, великої ваги користувача і його рюкзака. З одного боку умовної шкали розташовуються тонкі, м'які, гнучкі підошви, що мають низьку амортизацію, а тому придатні лише для бівуаку або коротких прогулянок без рюкзака пляжем, лісом. На іншому боці — потужні багатошарові вироби з пружною міжпідошвою з етиленвінілацетату (EVA) або поліуретану (PU), в яких вам буде комфортно йти весь день по валунах, взявши 10-кілограмовий рюкзак. Тож визначтеся, який вид активності чакає вашу обновку, щоб вона і функції свої виконала, і вам не довелося переплачувати.
Важливо! Якщо обираєте взуття на босу ногу саме для ходіння схилами, то серед відкритих варіантів беріть такі, де підошва "підіймається" в зоні пальців. Навіть такий невеликий нюанс у конструкції надає суттєву підтримку — знижує ймовірність вдаритися пальцями та під час спуску не дає нозі з'їхати вперед. Хоча, все ж для гір краще купити закриті сандалі.
Тепер перевертаємо і вивчаємо протектор. Плоский малюнок — для міського туризму. Рельєфний — для бездоріжжя. Якщо в описі зазначено, що матеріал протектора зі зносостійкої чіпкої гуми, яка забезпечує хороше тертя на слизьких, гладких і мокрих поверхнях, то це чудовий варіант для гірського трекінгу.
Перевертаємо ще раз і дивимося на внутрішню поверхню. У сандалях-кросівках часто розташовують знімну устілку, яку за необхідності можна замінити. У відкритих моделях, зрозуміло, окремої устілки немає, але її роль виконує спеціальний шар (текстильний, з піни, мікрофібри або іншого матеріалу). Тут аналогічно: гладка поверхня — для ходіння рівнинними стежками, об'ємні візерунки — для схилів, оскільки не дають ступні ковзати по "устілці". До речі, в деяких виробах внутрішня поверхня покривається спеціальним антиковзаючим шаром, який прибирає "липке" відчуття під час контакту спітнілої шкіри з підошвою.
Приємним бонусом у взутті для спекотної погоди буде обробка стійким антибактеріальним засобом, що запобігає виникненню неприємних запахів спітнілих ніг.
Популярні виробники туристичних босоніжок
Флагманськими брендами, які спеціалізуються на літньому взутті для туристів, є Teva, Source, Keen, Lizard, а також свою лепту в розмаїття трекінгових виробів на спекотну погоду вносять "гірські" гіганти Asolo, Scarpa, Salomon, Mckinley та інші. Наведемо топ-3 однозначно вартих уваги:
- Teva — американська компанія, один зі світових лідерів з випуску туристичних босоніжок і трекінгових сандалів. Саме цей бренд вважається їх першовідкривачем — у 1980-х його засновники запатентували конструкцію шльопанців з ремінцями-фіксаторами на щиколотці. До технологічних особливостей їхньої продукції належать: верх винятково із синтетичних матеріалів (зокрема з переробленого пластику), стропи пропущені всередині підошви для максимальної міцності, технологія Microban Zinc запобігає розмноженню бактерій, все трекінгове взуття з фірмовим амортизатором Shoc Pad і чіпким гумовим рельєфним протектором Spider, ну і звісно ж, впізнавана трикутна пряжка. Моделі-бестселери: Hurricane та Terra Fi.
- Source — ізраїльська фірма, заснована 1989 року. Їх фішки: м'які швидкосохнучі лямки з поліпропілену, які кріпляться за запатентованою системою X-Strap з 6 точками фіксації, тришарова підошва з нековзкою внутрішньою поверхнею, амортизуючим шаром посередині та стійкою гумою знизу, антимікробна обробка. Моделі-бестселери: Classic і Gobi.
- Keen — теж американці. У цього бренду з 20-річною історією левова частка сандалів із закритим носком, також у них дуже широка лінійка літнього взуття для водних видів спорту й активного відпочинку. У них власна довговічна підошва Rugged із захисним миском, пружна міжпідошва EVA, устілки та верх мають антигрибкову та антибактеріальну обробку Eco Anti-Odour. Моделі-бестселери: Uneek, Newport та Arroyo (є шкіряні та текстильні модифікації).
Правильний догляд за взуттям для трекінгу: чистимо та обробляємо сандалі
У нашому блозі є окрема стаття про те, як доглядати за трекінговим взуттям зі шкіри — всі рекомендації в ній актуальні для шкіряних сандалів. Тому не буду повторюватися, а зупинюся на рекомендаціях щодо догляду за верхом із синтетичних матеріалів.
Найпростіше: після походу або тривалого носіння закинути свою літню пару в пральну машину, дотримуючись інструкцій виробника. Найчастіше в них рекомендується щадний режим або спеціальний режим для взуття, вода температурою 30 градусів, м'який мийний засіб без плямовивідних і відбілювальних властивостей (наприклад, NikWax Base Wash). А, і ще одне: перед пранням спочатку потрібно м'якою щіткою змести сухий бруд з усіх боків виробу і під струменем води пройтися щетиною по протектору, гарненько очищаючи борозни — те саме зробіть і перед ручним пранням.
Як прати вручну? Нанесіть мийний засіб на вологу губку і протріть нею стропи і зону устілки до утворення піни, особливо забруднені місця пройдіть кілька разів. Через хвилин 5-10 за допомогою губки змийте піну, поставте взуття сушитися (можна під прямими сонячними променями). Якщо устілки знімні, дістаньте їх, нанесіть мийний засіб, розітріть губкою, обполосніть і покладіть сохнути.
Додаткова обробка. Шкіряні босоніжки можна і потрібно періодично обробляти кондиціонером для пом'якшення. Також для них і для синтетичних не завадить відповідне волого- і брудовідштовхувальне просочення. Не забувайте і про оновлення антибактеріального просочення — наносьте його на чисте взуття з внутрішньої сторони лямок і на область устілки.
Як бачите, в теорії все легко і просто. Тепер настав час братися до практики, наповнившись новими знаннями й розумінням вимог до похідного взуття, ви новим поглядом оглянете вітрини з сандалями... і вже точно виберете зручну, практичну, довговічну, безпечну і гарненьку пару у велику подорож!
Журналіст, копірайтер.
Захоплення: походи, альпінізм, скелелазіння, фрідайвінг, бойові мистецтва, виживання, квантова психологія.
