Поради новачкам на скеледромі: з чого почати, що брати з собою
Свій перший візит на скеледром я пам'ятаю в найдрібніших деталях, хоча це було понад 10 років тому. Прекрасно пам'ятаю, як хвилювалася: серце колотилося і в голові роїлися сотні питань. Чомусь більше хвилювало не те, як правильно лазити, а як взутися й одягтися на скеледром, що взяти з собою з аптечки та чи не покалічаться нігті (фейспалм). На той момент у мене ще не було знайомих скелелазів, а дзвонити в реєстратуру зі 100500 питаннями соромилася, тому в пошуках відповідей серфила інтернет. Якщо ти, дорогий читачу, опинився в подібній ситуації, сідай зручніше — підготуємо тебе до перших кроків у скелелазінні.
Рис. 1. У залі скеледрому завжди затишно, тренуватися можна цілий рік.
Чим корисне і що дає скелелазіння
Для початку короткий лікнеп, щоб ми правильно розуміли один одного. Що таке скеледром — це стенд-тренажер із різноманітними зачепами та рельєфами, що імітують поверхню скель. Модифікації різняться: від однієї окремої стіни на вулиці (наприклад, як атракціон у парку) або пари доріжок усередині розважального центру до великих багатофункціональних споруд з внутрішніми залами та зовнішніми стендами. І нехай нікому не ріже слух, коли клаймерів (від англ. Climber — скелелаз) називають стінолазами або стендолазами.
Рис. 2. Види стендів для лазіння на вулиці та в приміщенні.
Перше і, найголовніше, що повинен знати скелелаз-початківець: для досягнення успіху найважливіше — стабільність тренувань. Чим регулярніше ти займаєшся, тим швидше розвиваються м'язи та мозок, проходять сумніви та комплекси, ноги перестають тремтіти, руки — опускатися, а очі — боятися.
Банальна істина, чи не так? А багато хто її ігнорує! Хтось сходить пару разів на тренування, затремтить на зачепках, засмутиться від невдалих спроб, заниє від кріпатури, після чого вирішить "не моє" та закине цю справу. Інший сценарій: людина вперше спробувала скелелазіння в альптаборі, бадьоро відлазила весь виїзд і вирішила, що в наступну відпустку треба було б знову поїхати в гори на складніші маршрути, таким чином відклавши закріплення та розвиток навичок на півроку-рік. Але ж клаймінг можна і треба прокачувати незалежно від географії, сезону та погоди... Де? На скеледромі! Саме сюди під зиму "сповзаються" спортсмени різних мастей — боулдерингісти, швидкісники, альпіністи, туристи й навіть спелеологи.
Що ж, підсумуємо переваги скелелазіння в залі:
- Широкий діапазон часу тренувань (не обмежується світловим днем, сприятливою погодою чи теплим сезоном);
- Поступове звикання, освоювання висоти без ризику для здоров'я;
- Можливість дозування навантаження м'язів;
- Можливість навчатись від простого до складного;
- Можливість окремо опрацьовувати різні техніки рухів;
- Доступ до специфічних тренажерів (баланс-, кампус-, фінгер- та системборди, підвісні кулі, коромисла та решітки тощо);
- Зосередженість в одному місці клаймерів різного рівня, а отже, можна подивитися, що і як лазять інші, порадитися, підкріпити мотивацію.
Як обрати залу
У мешканців маленьких міст, швидше за все, виникне квест не у виборі, а в пошуку скеледрому. З чого почати, якщо його немає? Для перших кроків підійде і простенький стенд, який може зачаїтися в якомусь турклубі, спортзалі, торгово-розважальному центрі або парку. Якщо такого не знайдеться, на жаль, доведеться будувати свій, чи шукати в сусідніх населених пунктах.
У великих містах може бути вибір з декількох локацій для лазіння. В ідеалі всім їм провести "краш-тест", щоб оперувати власним досвідом, а не чутками. Але! Наполеглива рекомендація для тих, хто йде на скеледром вперше: заздалегідь дізнатися в адміністраціях, чи є прокат скельних туфель (й іншого спорядження, за потреби) — без них ніяк, навіть якщо переконуватимуть, що для першого уроку підійдуть і кеди! Не підійдуть, не потрібно вводити себе в оману, всі пояснення читайте у статті "Як вибрати взуття для скелелазіння". Якщо якимось дивом прокату ніде не буде, можна спробувати щастя в магазинах альпспорядження чи турклубах. На крайняк знайти доброго скелелаза з відповідним розміром ноги та попросити у нього скельники на годинку.
Рис. 3. Крім місця для тренувань, важливо знайти тренера, з яким буде психологічно комфортно.
Також варто уточнити адміністратора, чи можна взяти індивідуальний пробний урок з інструктором. Якщо раптом виявиться, що ніхто не готовий окремо няньчитися з "чайником", то підійде і заняття в невеликій групі початківців. При виборі серед кількох скеледромів, не забуваємо покласти на терези графіки роботи, розцінки та зручність проїзду.
Окей, з цим розібралися, йдемо далі.
Ідемо на скеледром уперше: лайфхаки для початківців
Мабуть, найчастіша проблема неофітів — невпевненість. Ну, правда ж, ми сумніваємося у власних силах, соромимося поставити “дурне” питання, боїмося зробити неправильний крок і виглядати безглуздо… Початківці глухі до аргументів на кшталт "не переживай, ми всі через це проходили", привід для переживань все одно знайдеться.
Що ж робити? Чекати. Адже з кожним тренуванням поповнюватиметься багаж знань та умінь, який додасть впевненості у собі. Не хочеться чекати? Ось лайфхак: для впевненого мовлення — заздалегідь вивчіть термінологію та сленгові слівця, для впевнених рухів — заздалегідь займіться загальною фізпідготовкою, для гарного настрою — продумайте як одягнутися, щоб було зручно лазити та мати гарний вигляд.
Який треба одяг та взуття для скелелазіння
Як правило, при залах є роздягальні з вішалками та/або індивідуальними шафками для речей, а також душ. У такому разі можна спокійно йти на тренування в будь-якому одязі, не хвилюючись, що він зімнеться, просочиться потом або забрудниться. Не зайвим буде прихопити рушник (до речі, тут є стаття з порадами по вибору спортивного рушника з мікрофібри).
Набагато цікавіше питання, в чому йти на скеледром, якщо він розташований просто неба і не надає місця для перевдягання. Ха-ха… Хлопці ставляться до цього простіше: одразу приходять у тренувальному одязі. Дівчата або роблять так само, або "викручуються" завдяки спортивній спідній білизні (зрозуміло, у теплий сезон). Тут уже треба орієнтуватись по ситуації. Не зайвим буде прихопити вологі рушники чи серветки.
Рис. 4. Головне, щоб одяг був комфортним, не сковував рухів!
Рекомендований список, що вдягнути для лазіння на скеледромі:
- Скельні туфлі;
- Змінне швидкознімне взуття.
- Спортивна спідня білизна (можна компресійну чи вологовідвідну термобілизну);
- Міцні та еластичні штани або бриджі, можна і шорти у поєднанні з наколінниками, оскільки новачки часто зчісують коліна;
- Легка “дихаюча” майка, футболка або тонка кофта;
- Додаткова кофта на повній блискавці (знадобиться, якщо прохолодно і потрібно швидко укутатися між пролазами);
- Теплі високі шкарпетки або гетри (необхідні для швидшого прогріву литкових м'язів під час розминки у прохолодну пору);
- Спортивний бандаж на суглоби — для тих, хто має проблеми з колінами, ліктями або кистями;
- Бафф або пов'язка на голову для вбирання поту або захисту від сонця/вітру під час лазіння на вулиці.
Прошу звернути увагу. У цьому списку непохитний лише перший пункт. В іншому, кожен вирішує сам, що потрібно/не потрібно, доступно/дорого, зручно/дискомфортно, як виглядати симпатичніше, приховати недоліки та почуватися впевненіше.
Міні-аптечка для пальців
О, мій улюблений пункт! Як виявилося, не обов'язково мати блискучий манікюр, щоб хвилюватись про нігті під час відвідин скеледрому. Не брехатиму: нігті будуть ламатися, лікті та коліна збиватися, поки не навчишся технічно лазити; шкіра на пальцях тріскатиметься і стиратиметься, навіть після того, як навчишся добре лазити. А отже аптечка має бути завжди під рукою. Пройдемося по її складових.
Антисептик для профілактичної обробки рук, ніг та на випадок виникнення ран.
Скелелазний пластир — перший помічник. Досвідчені вже знають свої "тонкі" місця й обмотують їх перед виходом на маршрути. Початківцям доведеться спочатку заробити перші мозолі. Аптечний пластир теж підходить, але в нього гірша клейкість та міцність.
Манікюрне приладдя — це не розкіш, а засіб догляду. І дівчата, і хлопці беруть на тренування ножиці, кусачки та пилочки, оскільки лазінню може перешкодити дискомфорт навіть від маленьких задирок, зірваних мозолів або зламаних нігтів.
Поживний бальзам. Дуже суха шкіра рук — побічний ефект від магнезії, якою спортсмени користуються, щоб прибрати зайву вологість і жирність долонь. Щоб допомогти шкірі відновитись, можна натирати її восково-олійним бальзамом після миття рук наприкінці тренування.
Рис. 5. Деякі бренди випускають набори для догляду за пальцями скелелазів.
Яке спорядження брати з собою на скеледром
Як ми вже з'ясували, на пробне заняття, якщо й доведеться брати щось, крім спортивного одягу, то це гроші для оплати прокатного спорядження. Однак, на майбутнє не зайвим буде зорієнтуватися, з якими скелелазними прибамбасами доведеться поратися.
Список необхідного спорядження залежить від того, яким буде лазіння: по високих стінах, де спортсменів страхують за допомогою мотузки або ж на невисоких тренажерах, де використовуються товсті страхувальні мати, на які стендолази просто плюхаються при зриві з маршруту.
Рис. 6. "Настінна йога" - для тих, хто хоче займатися скелелазінням, але боїться висоти.
Для боулдерінг-тренування у залі
Спочатку зазначу, що боулдерінг — це скелелазіння не тільки в залі, а й на природному рельєфі. Його специфіка полягає у серії коротких, але технічно складних маршрутів. Тут практично немає набору висоти, проте є так звана “настінна йога”, коли доводиться закидати коліна за лікті, п'яти за вуха, балансувати на двох точках без можливості за щось ухопитися або стрибати, хапаючись лише руками. Загалом весело!
Боулдерінг-тренажер підійде для скелелазів-початківців, яких лякає висота і бентежить перспектива довіритися мотузці, карабінам і напарнику, що страхує. Тут потрібні лише мішечок з магнезією (несипучою, щоб не порошилась у залі) та щіточка, щоб чистити зачепи (для активного скелелазіння). Докладніше про все це читайте у статті Як вибрати магнезію.
Для лазіння з мотузкою на вуличному скеледромі
А це вже для романтиків, яким тільки того й треба, що забратися вище та теліпати ніжками у підвішеному стані між небом та землею. Для приготування такого адреналінового коктейлю нам знадобляться наступні інгредієнти:
- Страхувальна система, вона ж обв'язка. Для знайомства досить прокатної. Якщо сподобається і захочеться тренуватися саме у дисципліні “складність”, тоді є сенс купити свою. Огляд видів та розбір нюансів зібрані статті Як вибрати скелелазну обв'язку.
- Страховочно-спусковий пристрій та мінімум 2 карабіни. Також можна обійтись прокатними. І також перед покупкою своїх пропоную спочатку почитати "Огляд карабінів для скелелазіння" та поради "Як вибрати страхувальний пристрій".
- Порошкоподібна магнезія та мішечок.
- Динамічна мотузка достатньої довжини. Цей елемент може взагалі не доведеться купувати, оскільки на скеледромі та на скельних виїздах учні користуються громадським спорядженням.
Насамкінець додам, що сьогодні скелелазіння стало досить популярним і доступним “фітнесом”, який не має обмежень за віком, статтю, зростом, вагою та рівнем фізичної підготовки. Досить сумніватися, настав час уже розслабитися і почати справді отримувати задоволення.
Автор: Євгенія Рудницька
Журналіст, копірайтер.
Захоплення: походи, альпінізм, скелелазіння, фрідайвінг, бойові мистецтва, виживання, квантова психологія.