Як очистити та знезаразити воду в похідних умовах
Зміст:
Будь-яка аутдор-активність потребує підвищеного споживання рідини, але звісно ж далеко не з усіх природних джерел безпечно пити. Тому пропонуємо розібратися в похідних фільтрах для очищення річкової води до стану питної. Адже нести на собі десятки літрів мінералки нереально, а терпіти спрагу згубно для організму — миттєво знижується працездатність, слідом відчувається прискорення пульсу, м’язова слабкість, нудота. В такому стані вам буде не до змагань чи здолання вершин. Тому вкрай важливо навчитися знаходити живильну вологу в диких умовах, а також обов’язково очищати її від патогенних бактерій, хімікатів, солей та і просто механічного бруду.
Тож насамперед стаття буде корисна для трейлранерів, альпіністів, скелелазів, похідників, бушкрафтерів та інших туристів, які люблять відпочивати далеко від цивілізації.
Де брати питну воду в поході та на сходженнях
Зазвичай туристичні маршрути пролягають у близькості до водоймищ, але протягом подорожі може трапитися форс-мажор. Часом джерела пересихають через нестачу дощів. Тоді потрібно терміново шукати альтернативу.
Розберемо основні джерела води, які зможуть врятувати ситуацію:
- проточні — ріки та струмки вважаються найкращим варіантом, адже водиця в них постійно рухається, тому бруд чи патогенні організми не концентруються;
- стоячі — ставки, канави, калюжі… зустрічаються часто та вони сповнені осаду, бактерій, різного бруду;
- підземні — в печерах або інший варіант, якщо поряд є заболочені місця, можна викопати яму на 0,5-1 м і почекати поки в ній збереться вода;
- дощ — зібрана, наприклад, за допомогою натягнутого тенту водиця чиста від бактерій, але не має необхідних організму електролітів та вирізняється трохи підвищеним рівнем pH;
- лід або сніг — топити краще лід, бо він дасть більше рідини, а от їсти його не можна, бо це призводить до переохолодження і ще більшого зневоднення;
- роса — збирається з густої трави зрання за допомогою губки або чистої тканини.
Звісно, що серед перерахованих пунктів кожен має свої плюси та мінуси, тому яким віддати перевагу залежить від умов, наявності достатньої кількості часу та засобів.
Лайфхак. Якщо додати до наявної води (особливо дощової або талої) ізотонік чи регідрон, то вона збагатиться мінералами, необхідними для підтримки водно-сольового балансу. Таке пиття буде набагато кориснішим для організму.
Якщо ви знайшли чисту на вигляд ріку, то це не значить, що можна просто зачерпнути і попити. Адже навіть прозора вода може містити збудники ботулізму чи інших хвороб. Тому з собою потрібно мати туристичний фільтр та/або знезаражувальний засіб.
Як обрати туристичний фільтр для очищення води
Аутдор-ринок пропонує різноманітні фільтри, які призначені для очищення води в похідних умовах. Вони легкі, компактні, надійні та стануть у нагоді не один раз. Навіть найпростіша модель здатна очистити 750 л, а це приблизно на 150 днів, якщо переробляти по 5 л на добу.
Фільтри складаються зазвичай із двох основних елементів: корпуса та картриджа. Останній являє собою фізичний бар’єр, через який протікає рідина, а більшість видимих та невидимих забруднень лишається зовні або в ньому.
При виборі фільтра звертайте увагу на діаметр пор, який зазначають виробники. Щоб убезпечити себе від збудників дизентерії й сальмонельозу, а ще таких паразитів, як лямблії потрібен бар’єр з порами діаметром 0,02 мікрона.
Тепер розглянемо, які саме фільтруючі елементи можуть бути використані сучасними виробниками.
Особливості матеріалів для виготовлення
Фізичний бар’єр не просто один з основних елементів у фільтрі, а найдорожча та найважливіша його частина. Він буває керамічним, вугільним, мембранним (є кілька різновидів). Розберемо кожен детально, виділивши переваги й недоліки використання в похідних умовах.
Керамічний. Частіше являє собою циліндр, всі забруднення осідають на його стінках.
Переваги: бар’єри довговічні, очищають за весь час 2-50 тисяч літрів, легко чистяться за допомогою жорсткої тканини чи губки.
Недоліки: важкі, вода проходить повільно, тому виробники використовують такі картриджі лише в моделях з помпами. Матеріал здатен розколотися від удару, боїться морозу.
Приклади моделей: Katadyn Pocket, Katadyn Combi.
Мембранний (порожнисті синтетичні волокна). Основою є тонкі трубочки, складені навпіл. Їх стінки і є мембраною, через яку добре тече рідина, але не проходить забруднення, в тому числі мікроорганізми.
Переваги: моделі легкі, доволі швидко відфільтровують воду, є бар’єри з надтонкими волокнами здатними зупинити навіть деякі віруси (пори до 0,02 мікрона).
Недоліки: картриджа вистачає на очищення 1-2 тис. л, а від каламутної води його доведеться частіше промивати. Ще варто зазначити, що волокна руйнуються від сильних ударів та перемерзання. Від падінь рятує корпус, який виробники стараються робити надійним. А щоб не відбулося заморожування, похідники носять фільтр в кишені пухової куртки.
Приклади моделей: LifeStraw Peak Personal, Katadyn BeFree, LifeStraw Peak Squeeze, а ще MSR Guardian Purifier (з надтонкими волокнами).
Мембранний (скловолокно). Зроблений як і попередній, але волокна не порожнисті.
Переваги: легко і швидко фільтрує воду.
Недоліки: низький ресурс, картридж очищає 750-1100 л води, у випадку забруднення бар’єр потрібно діставати з корпуса і ретельно промивати, що в похідних умовах не завжди зручно робити.
Приклад моделі: Katadyn Hiker Pro.
Вугільний. Деякі виробники додають до похідного фільтра картридж з адсорбентом (активоване вугілля) для покращення вже очищеної води.
Переваги: нейтралізує неприємний запах, нормалізує смак, а ще він здатен прибрати деякі хімічні сполуки.
Недоліки: не підходить як повноцінний фільтр для трекінгу, бо при значному потоці води може не впоратися. До того ж він не зупиняє мікроорганізми, збудники хвороб.
Приклади комбінованих моделей: MSR Thru-Link (мембранно-вугільний) та Katadyn Vario (мембранно-керамічно-вугільний).
Важливо! Картридж у більшості моделей змінний, тож при виборі фільтра зверніть увагу на його наявність на прилавках та вартість у порівнянні з конкурентами. Якщо змінний бар’єр дорогий і має малий ресурс роботи, то в довгостроковій перспективі покупка такої моделі обійдеться дорожче.
Враховуючи всі переваги і недоліки, для трекінгів частіше використовують моделі з мембранними картриджами. Хоча є багато прихильників саме керамічних бар’єрів.
Які види фільтрів для води використовуються в туризмі
Який би бар’єр не був, а воду через нього проганяє конструкція корпусу, яка буває кількох видів — гравітаційна, помпова, проточна у вигляді пляшок і трубок. Для зручності порівняємо їх у таблиці.
Вид конструкції | Спосіб перекачування води | Плюси | Мінуси | Кому підходить |
Гравітаційний | Ємність з брудною рідиною кріпиться на висоті, на “виході” стоїть бар’єр, який пропускає воду, залишаючи в собі бактерії, мул та інше | Працює самостійно, надійний, багато очищає (до 10-15 л за раз) | Не зручний для очищення невеликого об’єму | Малим і великим групам |
Помповий | Трубку поміщають у резервуар або водойму та “перекачують” вручну | Швидко фільтрує (1-3 л за 1 хв) | Потребує фізичних зусиль і часу | Для 1-3 користувачів |
Проточний (пляшка) | У пляшку набирається брудна вода. Коли треба попити, рідина проходить крізь горлечко-бар’єр і до рота потрапляє очищеною | Вода завжди під рукою. Мала вага | Об’єм обмежений пляшкою | Для індивідуального користування. Доречна легкоходам, трейлранерам |
Проточний (трубка) | Трубка опускається безпосередньо у водойму і одразу п’єте, як із коктейльної соломинки | Мала вага, миттєве тамування спраги | Доведеться нахилятися, нема змоги очистити велику кількість про запас | Для індивідуального користування. Доречна легкоходам, трейлранерам |
Щоб фільтри служили довго, їх потрібно чистити, а в разі тривалого зберігання ще й просушувати. Виробники рекомендують промивати картридж після кожних 5-10 л очищеної рідини. Це робиться шляхом прокачування (помпою або гравітаційно) чистої води (вистачить 0,5-1 л) у зворотному напрямку. Деякі бар’єри потрібно витягати і полоскати. Якщо ж промивання не допомагає й вода не тече, а капає — час змінити картридж.
Виробники сучасних фільтрів гарантують очищення води на 99.9%. І все ж після фільтрації рекомендується другий крок — проводити дезінфекцію. Хоча він же може бути й першим і єдиним.
Чим дезінфікувати питну воду в поході: кип’ятіння, УФ-очищення, таблетки
Розглянемо найпопулярніші способи знезараження. Найвідоміший, але не найпростіший — кип’ятіння. Процес має тривати від 5 до 30 хвилин і крім часу він потребує додаткового палива або дров.
У сучасних походах почали використовувати УФ-випромінювання, яке робить мікроорганізми нешкідливими для людини. Застосовується УФ-очищення для малих об’ємів і лише прозорої води, бо механічне забруднення розсіює ультрафіолетове випромінювання.
З хімічних відмітимо засоби для дезінфекції від фірми Lifesystems. Вони випускаються у формі таблеток і рідини. Дотримуючись інструкції, можна швидко отримати безпечну воду з природного джерела. Для очищення 1 л знадобиться 1 таблетка, тож не дивно, що такий спосіб полюбляють легкоходи.
Від кількості та якості води залежить настрій в поході, а часом і життя всієї групи. Сподіваємось наша стаття допоможе вам ніколи не відчути на собі наслідків зневоднення чи отруєння, які змушують сходити з маршрутів навіть досвідчених спортсменів. Якщо ж ви новачок, радимо додатково почитати статтю про гідрацію у поході.
Письменниця, копірайтерка. Відкрила для себе свободу сільського життя та смак ранкової кави біля берегів Уманки.
