Що потрібно для сходження на вершину гори Кіліманджаро
Зміст:
Мрія альпіністів-початківців, туристів-дослідників та невгамовних романтиків — вулкан Кіліманджаро. Найвища вершина Африки, гора висотою понад п’яти тисяч метрів над рівнем моря, уподобала місце на північному сході Танзанії. Її льодово-снігова шапка на контрасті з саванною створює враження гіпнотизуючого сяйва. Тож не дивно, що назвали красуню "блискуча гора" — саме так мовою суалі перекладається Кіліманджаро.
В альпінізмі цей африканський п'ятитисячник відомий, як найпростіший для сходження із тих, що входять до програми "7 вершин" (найвищі піки семи частин світу). При цьому підйом на Кілі не потребує навичок користування альп-спорядженням, там відсутнє технічне пересування вертикальними скельними, льодовими чи засніженими схилами. Маршрути являють собою піші стежки.
Однак, це не значить, що можна нехтувати підготовкою. Варто заздалегідь потурбуватись про підвищення фізичної витривалості та придбання необхідного екіпірування та спорядження — саме у цьому і допоможе наша стаття. Список речей складений, виходячи з досвіду гідів, які неодноразово здійснювали сходження на вершину Кіліманджаро. Але перш ніж ми перейдемо до спорядження, давайте трохи ближче познайомимося з особливостями регіону та маршрутами.
Кілька слів про клімат, популярні маршрути
Гірський масив розташувався поблизу екватора, тому зміна пір року тут майже не відчувається і походи можливі цілорічно. Клімат Кілі набагато м'якший, ніж у горах північних широт - буває й таке, що до піку доходиш, так і не відчувши підошвою пухнасту білу ковдру. Денна температура біля підніжжя +30º С, у штурмовому таборі - опускається до -5º С, а на вершині Кіліманджаро температура доходить до -25º С. Отакий контраст ;)
Найкращий час для сходжень - з грудня по березень та з червня по вересень - так званий, сухий сезон. В цей проміжок погода буде радіти разом з вами - сонячно, сухо, без вітру та дощу. А от у квітні, травні й листопаді на півночі Танзанії піднімається сильний вітер, небо повсякчас хмарне — сезон дощів. В цей час збільшується ризик травмуватись на слизьких стежках та й захворіти не довго.
З погодою визначились. Перейдемо до наступного питання: який маршрут для сходження на Кіліманджаро обрати? Адже їх на сьогодні, існує 7 та ще один - восьмий, тільки для спуску. Усі шляхи мають статус трекінгових та відрізняються за часом, складністю, завантаженістю, мальовничістю пейзажів та умовами проживання. Говорячи про останні, то на усіх маршрутах є система офіційних біваків. Але лише три з них (за маршрутом Марангу) обладнані будиночками для туристів : притулок Мандара (2742 м), Хоромбо (3720 м) та Кібо (4750 м). Решта біваків представлені розчищеними майданчиками, де можна ставити намет. Тут же є туалети і у деяких джерела води. До речі, рейнджери в цих місцинах проживають на постійній основі, слідкуючи за чистотою та порядком. Про них детальніше - далі у статті ;)
Цікаво знати. За фактом, Кіліманджаро - це не одна вершина, а сукупність 3 піків - Кібо, Мавензі та Шира, які є залишками вулканічної активності (понад 170 тис. років тому). Кібо - найбільший вулкан шириною 24 км, яка відділяє його від Мавензі на висоті 4400 м. Його найвища точка Пік Ухуру - 5895 м - цю ж цифру зазначають як висоту Кіліманджаро. Та серед альпіністів більш популярна Стелла Поінт (5756 м), що знаходиться на краю кратера Кібо.
Маршрут Умбве тутешні провідники на місцевому жаргоні називають "Дабл Віскі". По-перше, це найкоротший прямий шлях до успіху, по-друге, він найменш людний. А ще - один з лідерів природних контрастів. Швидкі переходи між таборами дозволять використати вільний час з користю - відпочинок, час для себе і для фотографії ;) і головне, сон у достатній кількості. Родзинка Умбве в тому, що піднімаєтесь ви одним шляхом, а спускаєтесь - зовсім іншим, це дає можливість побачити одразу 2 маршрути в одній програмі.
Марангу - досить простий, внаслідок популярності (швидкий, бюджетний та досить комфортний) на жаргоні гідів отримав другу назву "Кока-Кола". Вважається одним із найпологіших, але сумарний кілометраж від точки старту до фінішу через вершину становить близько 68 км. Він - єдиний обладнаний мінімальними благами цивілізації: притулками, водою та місцями подачею електроенергії. Для досягнення цілі, обравши цей маршрут, слід затратити 6 днів, повернення вниз відбувається тією ж дорогою. Тут краще висотна акліматизація, адже на коротких маршрутах менше часу на повноцінну адаптацію організму до висоти (окрім програм з кількома ночівлями на одному місці).
Мачаме за своєю популярністю не поступається маршруту Марангу. Його називають "Віскі Рут". Найкрасивіший та більш складний, порівняно з попереднім. Програма із закладеними 6-7 днями - оптимальна для пересічного середньостатистичного мандрівника-похідника.
Ронгаї - єдиний північний маршрут, не такий контрастний, як варіанти з півдня, проте проходить через заповідник, а в ході акліматизаційних прогулянок у вас буде змога підійти ближче до вулкана Мавензі. Під’їзд до початку шляху досить складний та більш часозатратний, відповідно туристів тут негусто. То ж, цей варіант ідеально підійде для любителів усамітнення. В цьому районі найменша кількість опадів, тому, серед переваг - сходження в сезон дощів.
Шира - складний, вимагає 7 повільних днів для досягнення вершини гори. При тому, що за своєю колоритністю та красою ландшафтів не поступається Мачаме. Цей шлях до вершини найбільш приглянеться справжнім природолюбам, аби мати змогу пізнати куточки дикого світу. Його рекомендуємо виключно підготовленим альпіністам з досвідом сходження на значні висоти за короткий проміжок часу.
Лемошо - один з найдовших маршрутів для сходження (8-10 днів), протяжність від старту до фінішу - понад 70 км. До слова, цей маршрут є найдорожчим серед усіх вищеописаних. Плюси суттєві - відсутність людей та змога чудової акліматизації впродовж всього треку.
Зазначимо, що головний фактор, який впливає на успішність експедиції - це її тривалість. Чим більше днів проводить група в горах, тим краще акліматизуються її учасники і тим, вищі шанси на успішне досягнення вершини.
Північний траверс - в списку №1 найдовших за протяжністю. Для проходження маршруту слід закласти щонайменше 10 днів. Ідеально підійде для професійних фотографів, тому, що природа тут в гарно збереженому первозданному вигляді, а сама вершина щораз відкриватиметься у новому, ще більш цікавому ракурсі.
Радимо подивитися "Кіліманджаро - серце Африки. Фільм-сходження" від наших партнерів
Підготовка до поїздки та підйому на Кіліманджаро
Потрапити на Кілі під силу більшості мандрівників. Навіть 89-річній американці Енн Лорімор, це вдалося у 2019-му ;) Звісно, для цього потрібно відповідально зібратись і знати деякі нюанси. Якраз про це далі.
Тривалі виснажливі переходи, різноманіття кліматичних зон і цілком реальна загроза кисневого голодування - звучить страхітливо, правда? Як з цим справитись? Вашими вірними друзями в підготовці будуть прокачка витривалості та проходження висотної акліматизації. До слова, не обов’язково пахати в залі, а можете плавати, робити пробіжки, підніматись сходами, кататись на велосипеді - це усе прекрасне кардіо. Головний акцент на витривалість, а не на швидкість, витримуючи стабільний середній темп. Займатися починайте за 2-4 місяці до сходження. А от припинити фізичні навантаження бажано за 8-12 днів до його початку. Це допоможе вашому організму відновитися і набрати сили перед великою пригодою.
Щодо акліматизації, то її здобути можна лише в горах вище 2 тис. м! Власне, звикати до екзотичного клімату найприємніше під час сафарі в Національних парках Тарангіре і Нгоронгоро (вони розташовані на рівні 1-2,3 тис. м), а потім поступово звикати до висоти на схилах Кілі.
Віза, перміт, пошук гіда
Українцям для відвідування Танзанії необхідно оформити візу. Зробити це можна двома способами:
- онлайн - оформити електронну візу потрібно не пізніше, ніж за 11 днів, отриманий електронною поштою документ треба роздрукувати і пред'явити на паспортному контролі
- в аеропорту після прибуття в Танзанію. Для цього необхідно сплатити візовий збір і показати закордонний паспорт (дійсний щонайменше шість місяців з моменту закінчення поїздки)
Кожен учасник сходження має отримати офіційний дозвіл на трекінг в Національному парку - перміт. Документ ви зможете оформити безпосередньо на вході. Вартість перміту від 700$ залежно від того, скільки часу триває сходження на Кіліманджаро. Сума включає вхідні квитки та послуги супроводу, але будьте готові також до витрат на чайові портерам (близько 200$).
Згідно із законодавством Танзанії без супроводу гіда і портерів підійматися на Кілі заборонено! Тому, впродовж всього маршруту до вершини вас будуть супроводжувати місцеві провідники. Кожен з них має ліцензію уряду Танзанії. Звісно, гора не має огорожі, проникнути на її територію без перміту і провідника не складає труднощів, проте такі жарти тут не прокотять - місцеві рейнджери швидко відловлюють бешкетників і дивовижна природа змінюється африканською в'язницею.
Основне екіпірування та спорядження для Кіліманджаро
Головна особливість підйому на Кіліманджаро - на маршруті можна зустріти практично всі кліматичні зони. Стартує трек з теплих тропіків, які йдуться у шортах та футболці, а от сходження здійснюється вже в теплому одязі й трекінгових черевиках.
"Яке екіпірування та спорядження потрібно брати на Кілі? Скільки одягу? Яке взуття?"- нижче даємо список із докладними відповідями.
Попри на немалу висоту, на "сяючу гору" не потрібно йти льодовиками - кішки, льодоруби, страхувальна система тут не потрібні. А що потрібно - докладно розписуємо далі.
Трекінговий рюкзак - міцний та зручний великий рюкзак чи баул. В ньому будете везти речі до початку маршруту (не забувайте, що з цим "пасажиром" вам ще й в аеропорту прийдеться потягатися). А вже на маршруті під свою відповідальність його візьме портер. Саме баул - "джерело" вашого екіпу для сходження - тут теплі речі для штурму, гірські черевики (якщо ви не взули їх з першого дня), спальний мішок тощо. Якого об’єму має бути цей рюкзак? Орієнтуйтесь на 60-100 л. До слова, згідно з правилами Національного парку Кіліманджаро, вага вашого баула зі спорядженням не повинна перевищувати 15 кг.
Порада: перед тим, як пакувати спорядження в рюкзак, рекомендуємо скласти його в спеціальні гермомішки (додатковий захист вмісту від тропічного дощу).
Штурмовий рюкзак - з ним долатимете маршрут. Достатньо об’ємом 30-40 л. Тут будуть найнеобхідніші речі, що потрібно буде швидко дістати на ходу (в тому числі термос, особиста аптечка, фліска, штормівка).
При виборі рюкзака для сходження на Кіліманджаро обов'язково зверніть увагу ще на такі моменти:
- у рюкзака має бути накидка від дощу (рейнкавер), відповідно, у нашому випадку, у кількості 2 шт;
- лямки мають бути широкими та з м’якими накладками - для рівномірного розподілення навантаження;
- додаткові кишені з боків рюкзака для фляги з водою або інтегрована питна система - зручно, оскільки не доведеться знімати рюкзак щоразу, щоб витягнути тару з водою. Будьте уважні при виборі гідросистеми, не купуйте дешеві моделі невідомих брендів, бо вони легко пошкоджуються, і в результаті, вода потрапить не у ваш організм, а у ваші речі. Найбільш підходящий об'єм питної системи для сходження на Кілі - 1,5-2 л. Зверніть увагу на її трубку: в ідеалі, на ній має бути спеціальне ізоляційне покриття. В іншому випадку, вона просто замерзне під час штурму вершини.
Інші поради читайте у статті "Як вибрати туристичний рюкзак".
Трекінгові палиці - важлива частина екіпіровки, яку багато хто чомусь ігнорує. Окрім того, що сходження з ними проходить набагато комфортніше та безпечніше (втримають рівновагу і не дадуть впасти), їх використання також значною мірою знижує навантаження на суглоби. Щодня пройшовши 7-10 км за 4-8 годин (залежно від маршруту) трекпалиці перенесуть частину ваги на ваші руки, тим самим розвантаживши коліна і вони скажуть величезне "ДЯКУЮ!". Особливо відчутна "подяка" під час штурму вершини та спуску до виходу з парку (на цьому моменті навантаження на коліна зростає в рази).
Вибираючи трекінгові палиці на Кіліманджаро зверніть увагу на такі нюанси:
- вони не повинні бути занадто важкими, як і ультралегкими, ідеальна вага орієнтовно 400 г;
- за співвідношенням міцності/вартості серед матеріалів алюміній у фавориті, що стосується руків'я, то краще коркове, бо зручніше і не натирає мозолі.
Асортимент трекінгових палиць різноманітний, консультанти X-Zone підберуть для вас такі, які максимально точно будуть відповідати вашому зросту.
Спальний мішок - беріть з температурою комфорту від -10° C до -15° C, вночі у верхніх таборах на Кілі буває досить холодно. Підбирайте спальник із відповідним рівнем комфорту - кокон легше й тепліше, а прямокутний просторіше.
Як вибрати спальний мішок для походу - читайте у нашій статті
Фляга для води - необхідна, бо для правильної адаптації до висоти щодня треба пити багато рідини.
Крім фляги бажано взяти термос для гарячого чаю/кави. Хоча у гідів завжди є свої термоси з напоєм для учасників сходження, та він не всім до смаку. Як показує досвід, чашка гарячого чаю на фінальному відрізку сходження значною мірою поповнює запаси енергії та додає сили для штурму.
Про гідратацію у поході і як обрати тару для пиття - читайте в окремій статті.
Сонцезахисні окуляри для високогір'я мають відповідати 3-4 рівню UV-захисту. Як варіант - фотохромні лінзи, які змінюють своє затемнення залежно від інтенсивності сонячного світла. Адже сніг у районі вершини так сильно відбиває проміння, що може "обпалити" рогівку ока й призвести до "снігової сліпоти".
Читаючи ці поради - Як обрати сонцезахисні окуляри для походів в гори - ви зрозумієте, чому варто брати саме спеціалізовані, а не пляжні моделі.
Налобний ліхтарик. Для подібної експедиції без нього ніяк. Аргументів мінімум 3: сонце на екваторі сідає досить рано (близько 18:30), у більшості таборів відсутнє електричне освітлення, а багаття розвезти вам точно не дозволять.
Під час вибору ліхтарика зверніть увагу на такі моменти:
- Перевірте щільність і дальність світла. Чим яскравіше, тим зручніше буде в таборах і під час штурму. В ідеалі, потужність має бути 600 люменів, а освітлювальна дистанція - 40-50 м.
- Він не повинен бути занадто важким (понад 120 г).
- Не купуйте на акумуляторах - розряджаються набагато швидше за батарейки, а перезарядити на Кіліманджаро не буде де (розетки - рідкість).
- Беріть тільки хороші батарейки. Вашого ліхтарика має вистачити мінімум на 30 годин. І обов'язково візьміть комплект запасних!
Що покласти в аптечку та косметичку
Сонце в горах набагато активніше, ніж на звичайній висоті, і обгоріти не складе особливих труднощів. Покладіть сонцезахисний крем з показником захисту від ультрафіолетового випромінювання SPF не нижче за 50. Наприклад, креми бренду Lifesystems спеціально розроблені для спортсменів, вони захищають шкіру від променів типу UVB та UVA, не "змиваються" від поту та й досить економні (одного нанесення вистачає на 8 годин). Також для захисту від сонячних променів і від обвітрювання необхідний бальзам для губ (беріть не менше SPF30). Зверніть увагу, він знадобиться і жінкам, і чоловікам!
Вологі серветки - обов'язково 2-3 пачки. Одну покладіть у свій рюкзак для використання під час переходів із табору до табору, а другу - залиште в баулі.
Без засобів особистої гігієни в горах буде мегаскладно. Для походу необхідно підбирати спеціальні засоби гігієни, що відрізняються підвищеною компактністю. Як приклад, універсальне мило або рушники з мікрофібри, які вбирають вологу в рази більше своєї ваги.
Коротке нагадування, що ще вам знадобиться у подорожі до Кіліманджаро:
- Гроші та документи рекомендуємо зберігати в герметичному пакеті.
- Фотоапарат або девайси для зйомок на мобільний, для транспортування пакуйте все у захисні чохли.
- Повербанк, зарядні пристрої, запасні акумулятори, перехідники.
- Купальник/плавки - знадобитися для гарячих джерел Чемка та Занзібара.
- Легка сукня (для прекрасної частини людства), яка не сильно жмакається - для фоток на фоні найвищої гори Африки або й навіть на її вершині!
Який одяг та взуття брати в тур на Кіліманджаро
Під час підбору одягу та взуття в даний тур потрібно врахувати те, що під час сходження на Кілі ви пройдете через чотири різні кліматичні зони - тропічний ліс, вересові луки, високогірну пустелю та арктичну зону. Розпочавши сходження в зоні тропічного лісу, де доволі спекотно та високий рівень вологості, ви відчуєте, як поступово вологість та температура будуть знижуватися. У зоні штурму вона на рівні 0° C вдень і -15° C вночі.
Таким чином, для успішного підйому вам необхідно мати екіп, в якому буде комфортно на всіх етапах експедиції, і який захистить від дощу, вітру, морозу та палючого сонця. Тому так важливо підбирати одяг, котрий відповідає концепції 3 шарів. Тож, розпочинаємо!
Флісові кофти: починаючи з 2-3 дня сходження, фліски будуть необхідні під час денних переходів на висоті, а також у таборах вечорами. Це мастхев, вона забезпечить хороше зберігання тепла і при цьому легка та займає мало місця. Асортимент величезний, тому радимо спочатку ознайомитись з рекомендаціями, як обрати флісову кофту.
Краще взяти моделі з капюшоном - вони більш комфортні. Для експедиції вам потрібні 2-3 штуки різної щільності.
Мембранна куртка знадобиться не тільки під час штурму вершини, а й ввечері у таборі. При виборі зверніть увагу на вітрозахисні та водовідштовхувальні властивості матеріалу. Дощі (а на останніх етапах сходження - снігопади) можуть бути досить інтенсивними на Кілі, тому радимо модель з показниками водостійкості від 20 000 мм, а паропроникності від 15 000 г/м²/24 год. Як бути сухим і не впріти та орієнтуватися в показниках мембрани - ми докладно розповідаємо в матеріалі "Як обрати штормову куртку".
Мембранні штани більшість ігнорує, але ця крута штука буквально рятує від непогоди на горі. Вимоги до їх показників водостійкості та паропроникності значно менші, ніж у куртки, більш важливо, щоб вам було в них зручно.
Трекінгові штани вибирайте із синтетичної тканини (для них характерні легкість та міцність, а ще швидко сохнуть). Супер варіант - літні софтшелові, бо навіть у жарку погоду приємні до тіла і добре "дихають". Хоча, у перші дні сходження можна спокійно використати й шорти, та решту шляху й у висотних таборах ви будете в штанах, врахуйте.
Не зайвими будуть й кілька спортивних футболок чи сорочок (для різних днів сходження). Хорошими варіантами для ходу є суміш поліестеру та спандексу або нейлон.
Важливо: уникайте виробів з бавовни (не тільки футболок, а й загалом будь-яких предметів екіпіровки), бо вона вбирає багато вологи, стає важче, а сохне довго.
Комплект термобілизни, а точніше 2-3. Перший згодиться під час переходів з одного табору в інший, рекомендуємо брати з більш легких, синтетичних матеріалів. А от для штурму добре підійде термобілизна з більш щільних і теплих вовняних волокон. Говорячи про третій комплект - для сну, зручним буде мікрофлісовий. Перед тим, як вибирати, ознайомтесь з інформацією, яка допоможе зорієнтуватись у моделях: що таке термобілизна і для чого вона потрібна.
Термошкарпетки (бажано 4-5 пар, з яких як мінімум 2 - якісні трекінгові, що будуть відводити вологу та захищати ноги від натирання). Вони міцніші та більш щільно облягають ногу, що перешкоджає появі мозолів та інших неприємностей. Обов'язково врахуйте, що під черевики треба брати високі. А для сну - м’які й теплі (наприклад, з полартека або вовни). Стаття в допомогу: Як обрати термошкарпетки.
Гетри / гамаші - рекомендуємо, будуть захищати черевики від потрапляння всередину бруду, снігу і дрібного каміння, і особливо доречні в сезон дощів. Погодьтеся, набагато приємніше одягати чисті штани, ніж відчищати від них засохлі шматки землі.
Шапка - потрібна на останні дні сходження і під час штурму, де на вас чека. Для спеки під час переходу з табору в табір беріть панаму чи кепку. Сонце в горах напікає набагато сильніше, ніж зазвичай, що загрожує не тільки сонячним ударом, а й опіками. Не обійтися і без баффа - річ універсальна та багатофункціональна, особливо в "літній" холодний сезон. Добре захищає шию та обличчя - найбільш вразливі відкриті частини тіла.
На Кіліманджаро візьміть два типи рукавичок - легкі флісові для щоденного трекінгу і теплі рукавиці для штурму вершини. Флісові рукавички допоможуть підтримувати температурний баланс і водночас, захистять від мозолів, які можуть з'явитися від щоденного використання трекінгових палиць.
Взуття для сходження
Висотні черевики на Кіліманджаро ні до чого, тому беріть, просто хороше трекінгове взуття - зручне і надійне, з міцною підошвою і високим гомілкостопом. При купівлі необхідно проявити особливу уважність і вибірковість - погано підібрані шкари можуть спричинити травму і зіпсувати усю мандрівку. Вам на замітку: боти мають бути на 1,5-2 розміри більші, ніж ваше звичне міське взуття. Приміряючи їх на шкарпетки, має лишитися 5-10 мм вільного місця між стінками та ногою. Таким чином, кровообіг буде в нормі, нігті цілі, а нижні суглоби захищені від мікротравм. Ще й термоізоляція збережена. Тут також порадимо корисну статтю "Яке буває трекінгове взуття і за якими критеріями його вибирати"
Черевики повинні бути середньої ваги, адже тривалий трекінг у занадто важкому взутті буде виснажливим. Крім того, враховуйте, що водовідштовхувальна поверхня - це плюс в сезон дощів, але мінус у жарку погоду (ноги швидше запарюються).
На більшості маршрутів на початку сходження трекінг не надто інтенсивний, погода тепла, а місцевість зовсім не скеляста. Тому в перші дні сходження можна сміливо одягати трекінгові кросівки. Погодьтеся, йти в них набагато приємніше і легше, ніж у черевиках, які можете одягати на 3-4-й день. Крім того, трекінгові кросівки стануть у пригоді й на кінцевих етапах сходження - після переходу з табору до табору завжди хочеться дати відпочити втомленим ногам і одягнути щось легеньке.
Сходження на Кіліманджаро - це не тільки фізичний, але й духовний виклик. Він вимагає повної віддачі та ретельної підготовки. Якісне спорядження і відповідальність зроблять цей шлях безпечним та комфортним, дозволяючи зосередитися на головному - на унікальному досвіді та враженнях, які ви здобудете на шляху до вершини. А їх ви запам’ятаєте на все життя, повірте!
Автор: Наталія Сердюк
Копірайтер.
Захоплення: подорожі, пілотування, вивчення нових культур, великий теніс, поезія
